Практичні настанови у зв’язку з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19

Доповнені відповідно до рішень Священного Синоду від 24 березня 2020 року та 9 квітня 2020 року

Практичні настанови для єпископату, духовенства і вірних Православної Церкви України у зв’язку з оголошеною пандемією особливо небезпечної коронавірусної хвороби (COVID-19)

Доповнені відповідно до рішень Священного Синоду від 24 березня 2020 року та 9 квітня 2020 року

Нижче зазначені затверджені Священним Синодом настанови мають на меті:

– засвідчити турботу Церкви про всіх своїх дітей, як сильних, так і слабких у вірі, розділити з народом тягар вимушених обмежень, пам’ятаючи настанову Писання: «Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа» (Гал. 6:2);

– сприяти тому, щоби в першу чергу найбільш уразлива перед загрозою хвороби частина суспільства, люди старшого і похилого віку, залишалися в час згубної пошесті вдома, у найбільш безпечних умовах, бо ми покладаємо всю надію на милосердя і допомогу Господню, але пам’ятаємо і застереження: «не спокушай Господа Бога твого» (Лк. 4:12);

– засвідчити, що прийняті нами обмеження щодо порядку звершення богослужінь та інші зміни і обмеження в церковному житті є проявом сили нашої віри, а не її слабкості, за прикладом сотника, який сказав: «Господи, … самого себе не вважаю я достойним прийти до Тебе; але скажи тільки слово, і одужає слуга мій», за що удостоївся слів Спасителя: «кажу вам, що навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри» (Лк. 7:2-10);

– остерегтися від гарячності у покладанні на свою віру, як це сталося з апостолом Петром, який спочатку пішов по водам, а потім став тонути (Мф. 14:23-32), обіцяв, що залишиться зі Спасителем, якщо навіть усі полишать Його, а потім тричі відрікся від Нього (Мф. 26:33-35,75);

– «не дати приводу тим, хто шукає приводу» (2 Кор 11:12), бо Писання закликає: «бережіться, щоби ця свобода ваша не стала спокусою для немічних» (1 Кор. 8:9)

1. Враховувати та виконувати законні приписи, розпорядження та карантинні обмеження, які впроваджуються державою, органами місцевого самоврядування та органами охорони здоров’я, не допускати як ігнорування реальної небезпеки, так і проявів паніки.

2. Сприймати викликані поширенням хвороби зміни та обмеження як аскетичний подвиг стриманості та самообмеження від спілкування (затвору), сутність яких співпадає із метою та практикою посту, пам’ятаючи слова Спасителя: «Коли молишся, увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Який у таїні, і Отець твій, який бачить таємне, воздасть тобі явно» (Мф. 6:6).

3. Як тимчасовий надзвичайний захід, виявляючи турботу про вірних, в залежності від обмежень, які вводяться органами державної влади та місцевого самоврядування, зокрема на пересування та на роботу громадського транспорту, обмежень щодо можливої кількості одночасного зібрання певної кількості осіб (на 17.03.2020 р. – не більше 10 осіб) – припиняти проведення богослужінь у храмах чи змінювати порядок так, щоби в них брало участь не більше ніж обмежене число осіб.

Під час богослужінь у храмі мають бути присутні священнослужителі та церковнослужителі, чтеці та співці, інші особи, які беруть участь у звершенні богослужінь та забезпеченні трансляції (у разі її здійснення) – спільною загальною кількістю не більше 10 осіб; Національна поліція роз’яснила, що вважатиме порушенням норм карантину як присутність більшої кількості осіб у храмі, так і присутність богомольців на територіях біля храмів на відкритому повітрі у будь-якій кількості, за що вважає за можливе притягати до відповідальності.

Запровадженими з 6 квітня ц.р. нормами карантину накладається загальний обов’язок використовувати у публічних місцях засоби захисту (маски, респіратори). За роз’ясненням Національної поліції ця норма щодо священнослужителів, співців на час звершення ними служіння має рекомендаційний характер.

Божественні літургії проводити за присутності визначеної обмеженням  кількості осіб, просячи мирян залишатися вдома, долучаючись до спільної молитви через засоби відеотрансляції. Бажаючі сповідатися і причаститися можуть це зробити протягом цілого дня, при дотриманні умов приготування. Пастирям у кожному конкретному випадку виявляти належну розсудливість.

На час запровадження державою, органами влади та місцевого самоврядування особливих посилених обмежень свободи пересування та свободи зібрань, протягом дії цих посилених обмежень надається тимчасовий дозвіл проводити  богослужіння у храмах самим лише священнослужителям та церковнослужителям і співакам, без особистої присутності мирян. Під час проведення таких богослужінь миряни повинні долучатися до спільної молитви, використовуючи можливості віддаленого зв’язку (медіатрансляції).

4. Протягом дня храми мають бути відкритими для особистого відвідування і молитви, спілкування зі священнослужителями при додержанні загальних правил. Посилити заходи протиепідемічної безпеки у храмах, використовувати засоби дезінфекції, зокрема для підтримання чистоти ікон та інших святинь.

За роз’ясненням Національної поліції у час поза богослужінням у храмах не повинні знаходитися одночасно більше ніж дві особи (не враховуючи священнослужителя) – у храмі великого розміру, і більше однієї особи (не враховуючи священнослужителя) – у храмі малого розміру, ззовні не повинні утворюватися черги.

5. На час пандемії достатнім виявом шанування святинь (Хреста, ікон, святих мощей) є поклоніння/поклон перед ними, без цілування; зазначене також застосовується до особистих вітань та вияву пошани між членами Церкви, зокрема між священнослужителями і мирянами під час подання благословення. При поданні благословення Хрестом – достатньо здійснити осінення ним, без цілування.

6. Тимчасово не переносити святині (святі мощі, шановані ікони) з місць їхнього постійного збереження, не організовувати паломництва.

7. Як тимчасовий надзвичайний захід дозволяється здійснювати причастя вірних Тіла і Крові Христових у той самий спосіб, як це здійснюється священнослужителями під час Літургії Ранішеосвячених Дарів, а саме: приготовлені часточки Тіла, на які лжицею покладено частину Крові (як це робиться при приготуванні запасних Дарів) подавати з дискоса в руки (або лжицею не торкаючись уст) причаснику. При цьому слід уважно роз’яснити обов’язок причасників ретельно спожити Дари. Для обтирання губ використовувати одноразові серветки, які потім спалити у чистому місці. Використовувати для запивки після прийняття Причастя одноразовий посуд або споживати лише антидор.

Церква незмінно зберігає особливе ставлення до Євхаристії, Причастя Тіла і Крові Христових, як до Таїнства, що подається «на зцілення душі і тіла», а не як до споживання їжі (1 Коринфянам 11:20-30). Використання для причастя мирян того ж способу, що і для священнослужителів, продиктоване турботою про немічних у вірі (Рим. 14:1-13) та про те, щоби Таїнство і Церква не піддавалися безпідставній ганьбі від зовнішніх.

8. Дозволити подавати Причастя запасними Дарами всім, хто звертається про це, у будь-який час, як це робиться щодо хворих і у смертельній небезпеці.

9. При здійсненні Таїнства Сповіді, турбуючись про ближніх та щоби не давати приводу для спокуси, максимально дотримуватися загальних правил щодо «соціальної дистанції» та вищевикладених настанов та допускати практику загальної сповіді.

10. Враховуючи введені обмеження на можливість одночасних зібрань, не проводити загальних Соборувань, але подавати це Таїнство індивідуально особливо потребуючим у відповідності з його сенсом та традицією.

11. Таїнство Хрещення і чин похорону здійснювати з дотриманням загальних обмежень щодо числа присутніх.

Під час здійснення поховання слід додержуватися наступних рекомендацій Міністерства охорони здоров’я:

– допускати не більше 10 присутніх осіб за умови одночасного перебування у приміщенні;

– розташування має бути не більше 1 особи на 10 квадратних метрів площі;

– повинна зберігатися безпечна дистанція у 1,5 метра між присутніми;

– заборонено цілувати тіло померлої особи через ризик інфікування.

12. Оскільки віруючі-миряни тимчасово обмежені у можливості фізично брати участь у церковних службах, їм рекомендується організувати в своїх оселях молитовний куточок з іконами, Священним Писанням (Біблією), молитовним світильником (лампадою) або свічкою, молитовником, приділяти більшу увагу особистій молитві ранком, ввечері та протягом дня, читанню духовно-повчальних книг, настанов та проповідей (в тому числі розміщених на сторінках у мережі).Віряни заохочуються до читання Священного Писання, насамперед Євангелія, молитовного читання Псалтиря, акафістів до Пресвятої Богородиці, святого Великомученика і Цілителя Пантелеймона та інших святих, з частим піднесенням Молитви під час пошесті згубної (епідемії), затвердженої Священним Синодом. Бажаючі заохочуються підносити щодня одночасну молитву о 21 годині вечора за київським часом.

Перебуваючи вдома та долучаючись до богослужіння з допомогою трансляції, вірні повинні слухати богослужіння і звершувати молитву перед іконою, перебуваючи у домі як у храмі, додержуючи звичайних правил участі у храмовому богослужінні, не допускати ставлення до трансляції богослужіння лише як до перегляду видовища.

13. На прохання віруючих священик відвідує їх вдома для духовних бесід, Сповіді та Причастя, вживаючи належні заходи.Сповідь і Причастя для хворих віруючих в лікарні здійснюються відповідно до правил лікарні. У разі заборони особистого спілкування священик може провести духовну розмову та помолитися за здоров’я хворого, використовуючи засоби зв’язку, покладаючи надію на милосердя Боже.

При звершенні в оселях Таїнств Сповіді та Причастя слід додержуватися наступних заходів: при вході священик має використовувати одноразове взуття (бахіли) та санітарну маску, мити руки з милом і водою, використовувати дезінфікуючий засіб.  Требник, епітрахіль, хрест і літургійний набір для Причастя хворих слід підтримувати у санітарній чистості.

14. Священнослужителі та церковнослужителі, які виявляють симптоми коронавірусної хвороби (COVID-19) або вступають в контакт з людиною, у якої діагностовано ураження коронавірусом, повідомляють про це своє духовне керівництво (настоятеля, благочинного, єпархіального архієрея), а також органи охорони здоров’я і слідують встановленим процедурам (самоізоляція, карантин, тощо)

Ці настанови можуть змінюватися і доповнюватися з огляду на розвиток ситуації, адже як навчив нас Сам Господь: «субота для людини, а не людина для суботи» (Мк. 2:27).

admin

Створення веб-проектів та їх контент-підтримка.

Залишити відповідь