Проект

Шлях духовного єднання
та утвердження Автокефальної єдиної
Помісної Української Православної Церкви

а) Автор проекту – Голова Братства Микола Боклан;
б) співавтори: Володимир Кондратевич, Віталій Нагул, Зоя Ружин, Василь Баранівський.
в) код неприбуткової організації 0035;
г) заявка на: Україна, Автономна Православна Митрополія Західної Європи і Канади, Українська Автокефальна Православна Церква в Америці, Українська Автокефальна Православна Церква у Франції та інші закордонні єпархії, Світовий Конгрес Українців, Українські діаспори, ООН.
д) рекомендаційний лист.

З А Я В К А

• Братство Святого Архістратига Михаїла при Українській Православній Церкві (Православній Церкві України).
Фактична адреса: Україна, 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4-б, Свідоцтво № 26 від 21.02.1995 РХ.
Юридична адреса: Україна, Київська обл., смт. Ворзель, вул. Березова, 17

Опис проекту:
Соборність – єднання віруючих єдиної Помісної Української Православної Церкви (Православної Церкви України) для взаємного духовного збагачення і збереження національної спадщини українського народу – що є гарантією мирного і процвітаючого майбутнього України.
Проект має тривалий вплив (дію).
Господь Бог наш Ісус віддячить, а ми Його прославимо

Братство Святого Архістратига Михаїла при Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) засноване 21 лютого 1995 року. Братство стоїть на захисті духовних, релігійних та культурних цінностей минулих, теперішніх і майбутніх поколінь Українського народу та духовно-патріотичної підтримки Збройних Сил України. Згідно Статуту Братство є складовою частиною Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

Місія Проекту:

Соборність – єднання віруючих єдиної Помісної Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та інших українських християнських Церков для взаємного духовного збагачення і збереження національної духовно – історичної спадщини українського народу – що є гарантією мирного і процвітаючого майбутнього України.

Мета Проекту:

• Щоб усі християни України об’єдналися і були духовно єдині.
• Діяльність Братства проводиться в по-за церковному житті парафій.
• Братство має на меті реалізувати місію Церкви Христової в Україні та у світі, тобто свідчити власною життєвою позицією та духовним подвигом про Господа нашого Ісуса Христа і Його Церкву шляхом культурно-просвітницької діяльності серед молоді та соціальної роботи з дорослим населенням.
• Формування в серцях українців пріоритетів таким чином, щоб кожен розумів, що Вічні Духовні цінності є більш значимі для кожного чим його партія чи суспільно – політична ідеологія.
• Згідно зі Статутом, Братство створює при парафіях представництва (осередки) на території України та за кордоном.

Саме сьогодні треба посилити співпрацю Братства з єпархіями та парафіями Української Православної Церкви (ПЦУ) – у напрямку:

• Тлумачення широкому загалу вірних Української Православної Церкви (ПЦУ) та інших українських християнських Церков, що відродження Української Православної Церкви відбулося в її канонічному статусі на основі Томосу, який вона мала до поневолення (редакційно – УПЦ не мала Томосу до 1686р.), і яке він має значення для утвердження Української Православної Церкви (ПЦУ) та державності України.
Відтоді нова автокефальна церква України є єдиною канонічною Православною Церквою на території Української держави та Блаженнійший Митрополит Київський та всієї України Епіфаній, є її єдиним канонічним Предстоятелем.
Проявляти свою громадянську позицію, єднати українців, вчити їх веденню соціальних процесів та приймати активну участь у виборах до органів влади.
• Відповідно до Апостольських правил 6, 81 та інших правил священнослужителям забороняється обиратися чи приймати призначення на посади, в тому числі в органах місцевої влади і місцевого самоврядування, якщо здійснення повноважень на цих посадах пов’язане з прийняттям на постійну роботу. 81 Апостольське правило зазначає: «Сказано нами, що не належить єпископу, або пресвітеру віддаватися народному управлінню, але без упущення бути при справах церковних. Тому або нехай буде переконаний цього не робити, або нехай буде вивержений. Бо ніхто не може двом господарям служити, за Господньою заповіддю» (Мф.6:24).
• Архієреї і священники не можуть втручатися у політику і брати участь у агітації за тих чи інших кандидатів. Зокрема категорично забороняється використовувати храм та його територію для проведення передвиборчої агітації.
• А Братство спільно з Громадською Організацією ‘’Всеукраїнське Об’єднання «Поступ жінок мироносиць» може це робити від свого імені. (Але теж не може це робити у храмі чи на його території).
Ми можемо визначати і підтримувати тих кандидатів на всіх рівнях Держави, які підтримують утвердження Української Православної Церкви (ПЦУ).
• Станом на сьогодні Помісна Українська Православна Церква складається з 44 єпархій, які в Україні об’єднують понад 7 тисяч парафій, близько 80 чоловічих та жіночих монастирів.

Діяльність Проекту:
• Ми вважаємо, що саме зараз, коли наша Держава повинна об’єднатись у подоланні військової агресії, всесвітньої економічної кризи пов’язаної з цим, склалися позитивні передумови єднання Братством народу України під Духовним омофором Єдиної Православної Церкви України.
• Згідно зі Статутом, для успішної реалізації мети Братства ми пропонуємо створити представництва Братства Святого Архістратига Михаїла та Сестринства жінок Мироносиць (як підрозділу Братства) при всіх парафіях Української Православної Церкви (ПЦУ) на території України і за кордоном.
• Саме через успішну духовно-релігійну, просвітницьку та роз’яснювальну роботу Братства, з Високого Благословення Церкви, ми можемо реально вплинути на підтримку Української Православної Церкви (ПЦУ) та переконатися, що курс розвитку держави України і надалі буде триматися в інтересах Української Нації.

За нашим задумом представництва формуються з числа активних прихожан, за рекомендацією настоятеля Храму.

Структура Проекту:
• Братство веде духовно-релігійну, просвітницьку та роз’яснювальну роботу.
• Наш метод – самоорганізація. Справжня довіра з’являється в наслідок спільних дій. Саме спільні дії творять осередки взаєморозуміння, порядності й довіри. Кожен, хто прагне спільної мети, є нашим побратимом і однодумцем. Бо ми маємо спільну мету і робимо одну справу для утвердження Української Православної Церкви (ПЦУ).
• Ми створюємо мережу з впливових і свідомих українських громад Православного віросповідання, в яких є почуття господарів власної землі і власної долі.
• Ми розпочали рух, не зважаймо на труднощі та перешкоди – перехід від країни виживання до країни процвітання – через Соборність – об’єднання всіх віруючих Української Православної Церкви (ПЦУ) та інших українських християнських Церков для взаємного духовного збагачення і збереження національної спадщини України.
• Церква і її Братства завжди в історії України відігравали важливу державотворчу роль. І зараз Церква є і буде духовною основою, на якій в майбутньому ми зможемо збудувати ту країну, яку ми всі прагнемо.
• Ми прагнемо мати сильну, єдину, незалежну, демократичну Європейську Україну. Але без Єдиної Православної Церкви ми ніколи цього не досягнемо. Коли буде церква єдина і сильна, то ми побачимо, що і Українська держава стане ще більш успішною.
• Братство Святого Архістратига Михаїла Української Православної Церкви (ПЦУ) робило, робить і робитимете з Божою допомогою все корисне для становлення нас як українського народу, та як єдиної нації.
• Розбудова економічно потужної України, яка рухається євроатлантичним шляхом.
• Свідомі люди є у кожному населеному пункті України, і завдання представництв Братства та жінок мироносиць – познайомити їх між собою, дати можливість обмінятися досвідом та ідеями.
• Для успішного існування представництв Братства, пропонуємо створювати територіальні громади, районні або мікрорайонні ОСН (органи самоорганізації населення). Це дає змогу релігійній громаді (за згодою ОСН), яка ще не має своєї Церкви, безкоштовно використовувати приміщення комунальної власності для проведення служб та зборів на підконтрольній ОСН території. Також, легше получити земельну ділянку під будівництво Храму.
• Все має бути просто. Якщо ми запровадимо таку традицію, то дуже швидко в нас буде ставати на міцну духовно-моральну основу. Наша Рідна Українська Православна Церква (ПЦУ) має ставати нашим духовно-моральним авторитетом і в цьому випадку все життя народу буде ставати на свою правильну духовно-моральну основу.
• Ми впевнені, що кожен хто долучиться до Братства має право розраховувати на нагороду найперше від Бога, бо ми долучаємося до Божої справи, а по-друге, найкращою нагородою буде спільно побудоване нами краще життя, бо все що є найдорожчим у цьому світі є насправді безкоштовним: це дружба, братерство, добре слово, взаємодопомога, справедливість, тощо. Так, це не буде тут і зараз, це прийде з часом, якщо ми у своєму прагненні будемо чесними і щирими. Все інше буде, як додаток і він буде обов’язково, бо насправді все в цьому світі є досить простим. Головне, це просте, просто потрібно робити щоденно і дотримуватись. Якщо кожен з нас буде чесним, справедливим і ввічливим, то насправді більше і нічого не потрібно для заможного і щасливого життя.
• Прагнення для об’єднання однодумців релігійних, громадських та політичних організацій національного та духовно – патріотичного напрямку створить духовно сильну державу. Для досягнення національних цілей нам потрібна національна єдність.
• Томос – лише початок великого шляху якісної зміни православ’я в Україні.
• Як Московський патріархат працює проти України на зовнішній арені. Майже 5 років тому Європарламент ухвалив резолюцію «EU strategic communication to counteract anti-EU propaganda by third parties» – «Про стратегічну комунікацію ЄС для боротьби з пропагандою третіх сторін проти нього», в пункті восьмому якої стверджується, що Кремль використовує транскордонні релігійні організації для пропаганди. Очевидно, що найвідомішим і найбільшим транскордонним релігійним утворенням Росії є Російська православна церква (Московський патріархат), яке діє не тільки в самій Росії, але й на теренах колишнього радянського простору, в Центральній та Західній Європі, США та багатьох країнах, де є російська діаспора. В Україні Православна церква Московського патріархату протягом останніх років невпинно розповідає всім навкруги про жахливу міжрелігійну ситуацію в Україні. Це не якісь поодинокі висловлювання окремих кліриків, а цілеспрямована інформаційна кампанія. Там є спікери, які доносять інформацію до різних адресатів. За напрямок ООН відповідає ГО «Громадський правозахист» (Общественная правозащита) на чолі з юристом Олегом Денісовим. Він через ГО подає звіти та заяви про начебто порушення прав вірних. Над донесенням «правильної думки» до конгресменів у США працює скандально відомий намісник «Десятинного МАФу» єпископ Гедеон Харон. Вікарій митрополита Онуфрія єпископ Баришівській Віктор (Коцаба) працює на європейському напрямку. Окрім цього, УПЦ (МП) активно працювала на зрив європейської інтеграції України. У 2016 році, коли останнім акордом ратифікації Угоди про асоціацію був референдум у Нідерландах, у церкві Московського патріархату докладали зусиль для зриву цієї угоди. Коли делегація Всеукраїнської ради церков поїхала до Нідерландів агітувати «за» підписання Угоди з Україною, то представники УПЦ (МП) зустрічалися з послом Нідерландів в Україні та розповідали про всілякі жахіття та переслідування, яким вони начебто піддаються в Україні. (можливо узагальнити текст, прибрати прізвища тощо? З урахуванням перспективи)
• За поданням Онуфрія (Березовського) збирались підписи, у вірних УПЦ МП, які подавались на Москву і дали один із приводів для вторгнення в нашу Батьківщину військам ”руського міру”.
• Таким чином УПЦ (МП) робить свій внесок у спецоперацію
• Відтак нині потрібно зробити відповідну роботу із демосковизації православ’я в Україні, а саме «повернення» українцям їхньої церковної історії, традиції, базових підходів до формування еклезіологічних (церковних) засад функціонування Церкви.
Постанова №25 Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) 21 Березня 2022 Р.Х.
«Про надзвичайний порядок прийняття до Православної Церкви України»
• Через війну, яку Росія розв’язала проти України, все більше духовенства і вірних, які перебувають в юрисдикції Московського патріархату в Україні (УПЦ МП), розуміють реальний стан справ, усвідомлюють свій справжній канонічний та громадянський обов’язок і починають шукати способи відмежуватися від Російської Православної Церкви, яка через своїх керівників фактично підтримала агресію і є одним з її натхненників.
• В зв’язку із цим єпархіями МП в Україні шириться хвиля непоминання на богослужіннях імені патріарха Кирила. Кількість таких єпархій і окремих парафій по всій Україні досить велика. Частина духовенства та вірних пропонують більш радикальні кроки задля того, щоби відмежуватися від РПЦ.
• Не вдаючись до детальної оцінки цих декларацій, зазначимо, що на нашу думку серед тих, хто підписує такі звернення, є священнослужителі, які дійсно вважають їх першим кроком до повної незалежності від МП. Натомість є й ті, хто використовують їх як спосіб перечекати буремні часи. Це, як показують події, стосується і значного числа архієреїв Московського патріархату, які підтримують такі звернення.
• Водночас серед духовенства та вірних є ті, хто вже зараз твердо вирішив розірвати будь-які стосунки з МП і приєднатися до Православної Церкви України. Разом з тим спілкування засвідчує, що в їхньому середовищі є ті, котрі хоча й мають твердий намір вийти з юрисдикції МП, але не вважають можливим зараз увійти в юрисдикцію місцевої єпархії ПЦУ. Причини таких настроїв здебільшого полягають в особливостях людської психології, в історії стосунків цих священників і їхніх вірних з місцевою єпархією.
• З огляду на необхідність в умовах воєнного часу надати офіційне роз’яснення щодо приєднання до Православної Церкви України релігійних організацій, які перебувають в юрисдикції Московського патріархату, наголошуючи на забезпеченому законодавством України праві релігійних організацій вільно визначатися щодо свого канонічного підпорядкування, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє:
• 1. Закликати архієреїв, духовенство, монастирі та релігійні громади, які перебувають в юрисдикції Московського патріархату в України, послідувати Томосу про автокефалію ПЦУ та увійти в канонічне єднання з Православною Церквою України. Громади і монастирі заохочуються до єднання в рамках місцевої єпархії Православної Церкви України за територією розташування. Єпархії з юрисдикції МПвУ (УПЦ МП) в разі ухвалення відповідного рішення про єднання з ПЦУ зберігатимуть свою структуру як єпархії Православної Церкви України.
• 2. Духовенство, монастирі та громади, які з певних причин не можуть увійти до складу місцевої єпархії ПЦУ, після їх письмового звернення можуть бути прийняті, як виключення, безпосередньо під омофор Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України, як ставропігійні парафії (монастирі).
На час до ухвалення Священним Синодом іншого рішення вважати такі парафії (монастирі) ставропігійними парафіями (монастирями) Київської Митрополії.
Митрополит Київський і всієї України має право передати такі парафії (монастирі), у разі висловлення ними відповідного бажання, під тимчасову пастирську опіку одного з архієреїв ПЦУ за узгодженням. Такий архієрей у відносинах з цими ставропігійними парафіями (монастирями) виступає як Митрополичий намісник, узгоджуючи всі рішення та дії щодо таких парафій (монастирів) з Предстоятелем ПЦУ.
Вважати такий стан речей необхідним тимчасовим заходом, який вживається заради ікономії (пом’якшеного застосування норм канонічного права) для адаптації цих парафій у ПЦУ з подальшою їх повною інтеграцією у відповідні єпархіальні структури, згідно територіальної приналежності.
• Ідеологію “руського міра’’ має бути засуджено як злочинну та людиноненависницьку. Авторів та трансляторів цієї ідеології має бути притягнуто до відповідальності і покарано на публічному міжнародному процесі.
• Діяльність московської церкви в Україні потрібно ретельно розслідувати. Необхідно привести до відповідальності всіх попів-агентів фсб, їхніх помічників та церковних пропагандистів. Їх багато. Але це необхідно зробити, щоб кожен їхній прихожанин зрозумів причини й наслідки служіння ворогу.
Закликаємо засудити цю небезпечну ідеологію. Бо потім вона знову десь винирне і знову почне вбивати.
• Це дуже суттєво, називати речі своїми іменами: Загарбників називати загарбниками. Війну називати війною і засудити це’’, – підкреслив екзарх Вселенського патріарха в Україні єпископ Команський Михаїл (Аніщенко).
Всі небайдужі до цієї проблеми повинні об’єднуватися у своїй протидії російським фальсифікаціям історії та звернути особливу увагу на найбільш ефективні напрями донесення правдивої інформації про православ’я в Україні до населення, подолання «малоросійства» та формування української національної свідомості.
Йдеться про:
• донесення до членів православних громад як правдивої історії православ’я в Україні, так і досвіду становлення інших помісних Церков (просвітницька діяльність ЗМІ, лекції, акції тощо);
• створення документальних і художніх фільмів з історії Українського православ’я, життєвого шляху окремих діячів Українського православ’я;
• організацію виступів експертів у ЗМІ, та, що важливо, безпосередньо перед громадами;
• формування і тиражування роздаткового матеріалу, у т.ч. й у вигляді листівок, схем тощо;
• написання богословських, наукових та науково-популярних статей, книг, історичних розвідок;
• формування Інтернет ресурсів, лекційних груп, проведення бесід тощо.
• Потрібно розуміти, що успіх Проекту залежить від правильних підходів: необхідний комплексний підхід. Не тільки просвітницька робота, але і співпраця з державними, козацькими, військовими та іншими духовно-патріотичними організаціями.
• Необхідно на засадах екуменізму в інтересах духовного зміцнення України працювати з іншими Церквами та конфесіями. Для свідомих українців не тільки релігійні духовні цінності є найвищими, а й такі як свобода, патріотизм, любов до Батьківщини, нації, її історії, сім’я, братерство тощо.
• Тому потрібно діяти в єднанні з освітою, культурою, традиціями тощо.
• Необхідно всіма можливими засобами впливати на державні управлінські та законодавчі органи. Забезпечити дієвий захист діяльності Православної Церкви України в суспільстві, входження її у всі структури суспільства.
• Першочерговим завданням має бути заборона Московського патріархату в Україні та максимальний перехід громадян до Православної Церкви України.
• Важлива чітка взаємодія з духовним керівництвом ПЦУ та іншими патріотичними християнськими організаціями.
• Необхідно активно залучати діаспору, зарубіжних релігійних та громадських діячів, систему духовного та морального заохочення тощо.
Для реалізації нашого спільного Проекту “Шлях духовного єднання” необхідна розгалужена по Україні громадська організація (основа її – Братство) – її осередки мають бути у всіх селах та містах України.

Братство та жінки-мироносиці відкриті серцями до співпраці з державними, козацькими, військовим та іншими патріотичними організаціями на благо Українського народу!
Це процес складний і вимагає наявності і відповідних ресурсів (людських та матеріальних).

Нагорода кожному подвижнику Христовому в кінці земного шляху – вічна Небесна слава в Царстві Божому.

За Вас та Ваших дітей буде звершуватися молитва. І Господь Христос, дізнавшись про це, зішле Вам своє благословення. І Мир буде, і справи підуть, і здоров’я буде, і Божа благодать не покине Вас во віки віків. Амінь!

Христос посеред нас!

Сподіваємося, що незабаром сконтактувати з нами можна буде в кожному місті.
Пропозиції та зауваження просимо надсилати на адресу електронної скриньки з поміткою ’’Проект’’ : bratstvoupz@ukr.net

Наші контакти:
https://www.facebook.com/groups/bratstvoarhmyhaila/
www.bratstvo.org.ua

Фінансову допомогу можна перерахувати на картку Приват Банку:
4731 2196 1669 3465 UAH Одержувач Боклан М.С.
або:
Через рахунок PayPal на картку 4731 2191 1559 9452 USD Одержувач Боклан М.С.

Голова Братства
Святого Архістратига Михаїла
Української Православної Церкви (ПЦУ)
Микола Боклан

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.