Господь же нас вчить наступному:
«І все, що робите, робіть від душі, як для
Господа, а не для людей, знаючи, що в
нагороду від Господа одержите спадок,

бо ви служите Господу Христу.
А хто кривду вчинить, той кривду
й одержить,
без огляду на особу»
(Кол.3:23-25).

 

Шлях  духовного  єднання та  утвердження  
Автокефальної  єдиної  Помісної   
Української  Православної  Церкви

Братство Святого Архістратига Михаїла при Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) засноване з благословіння почесного Патріарха Київського і всієї Руси-України  Філарета 21 лютого 1995 року.

Згідно Статуту Братство є складовою частиною Української Православної  Церкви (Православної Церкви України).

Місія Проекту:

Соборність – єднання віруючих єдиної Помісної Української Православної Церкви (Православної Церкви України) для взаємного духовного збагачення і збереження національної духовно – історичної спадщини українського народу – що є гарантією мирного і процвітаючого майбутнього України.

Мета Проекту:

Щоб усі православні України об’єдналися і були єдині.

Діяльність Братства проводиться в по-за церковномужитті парафій.

Братство має на меті реалізувати місію Церкви Христової в Україні та у світі, тобто свідчити власною життєвою позицією та духовним подвигом про Господа нашого Ісуса Христа і Його Церкву шляхом культурно-просвітницької діяльності серед молоді та соціальної роботи з дорослим населенням.

Формування в серцях українців пріоритетів таким чином, щоб кожен розумів, що Вічні Духовні цінності є більш значимі для кожного чим його партія чи суспільно – політична ідеологія.

Згідно зі Статутом, Братство створює при парафіях представництва (осередки) на території України та за кордоном.

Саме сьогодні треба посилити співпрацю Братства з єпархіями та парафіями Української Православної Церкви (ПЦУ) – у напрямку:

Тлумачення широкому загалу вірних Української Православної Церкви (ПЦУ) та інших Церков, що відродження Української Православної Церкви відбулося в її канонічному статусі на основі Томосу, який вона мала до поневолення (1686 р.), і яке він має значення для утвердження Української Православної Церкви (ПЦУ) та державності України.

Проявляти свою громадянську позицію та приймати активну участь у виборах до органів влади.

Відповідно до Апостольських правил 6, 81 та інших правил священнослужителям забороняється обиратися чи приймати призначення на посади, в тому числі в органах місцевої влади і місцевого самоврядування, якщо здійснення повноважень на цих посадах пов’язане з прийняттям на постійну роботу. 81 Апостольське правило зазначає: «Сказано нами, що не належить єпископу, або пресвітеру віддаватися народному управлінню, але без упущення бути при справах церковних. Тому або нехай буде переконаний цього не робити, або нехай буде вивержений. Бо ніхто не може двом господарям служити, за Господньою заповіддю» (Мф.6:24).

Архієреї і священники не можуть втручатися у політику і брати участь у агітації за тих чи інших кандидатів. Зокрема категорично забороняється використовувати храм та його територію для проведення передвиборчої агітації.

А Братство спільно з Громадською Організацією ‘’Всеукраїнське Об’єднання «Поступ жінок мироносиць» може це робити від свого імені. Ми можемо визначати і підтримувати тих кандидатів на всіх рівнях Держави, які працюють на утвердження Української Православної Церкви (ПЦУ).

Діяльність Проекту:

Ми вважаємо, що саме зараз, коли наша Держава повинна об’єднатись у подоланні Всесвітньої Пандемії, Всесвітньої економічної кризи пов’язаної з цим,   склалися позитивні передумови єднання Братством народу України під Духовним омофором Єдиної  Православної Церкви України.

Згідно зі Статутом, для успішної реалізації мети Братства ми пропонуємо створити представництва Братства Святого Архістратига Михаїла та Сестринства жінок Мироносиць (як підрозділу Братства) при всіх парафіях Української Православної Церкви (ПЦУ) на території України і за кордоном.

Саме через успішну духовно-релігійну, просвітницьку та роз’яснювальну роботу Братства, з Високого Благословення Церкви, ми можемо реально вплинути на підтримку Української Православної Церкви (ПЦУ) та переконатися, що курс розвитку держави України і надалі буде триматися в інтересах Української Нації.

За нашим задумом представництва формуються з числа вірних прихожан, за рекомендацією настоятеля Храму.

Структура Проекту:

Братство веде духовно-релігійну, просвітницьку та роз’яснювальну роботу.

Наш метод – самоорганізація. Справжня довіра з’являється в наслідок спільних дій. Саме спільні дії творять осередки взаєморозуміння, порядності й довіри. Кожен, хто прагне спільної мети, є нашим побратимом і однодумцем. Бо ми маємо спільну мету і робимо одну справу для утвердження Української Православної Церкви (ПЦУ).

Ми створюємо мережу з людей Православного віросповідання, в яких є почуття господарів власної землі і власної долі.

Ми розпочали рух, не зважаймо на труднощі та перешкоди – перехід від країни виживання до країни процвітання – через Соборність – об’єднання всіх віруючих Української Православної Церкви (ПЦУ) для взаємного духовного збагачення і збереження національної спадщини України.

Церква і її Братства завжди в історії України відігравали важливу державотворчу роль. І зараз Церква є і буде духовною основою, на якій в майбутньому ми зможемо збудувати ту країну, яку ми всі прагнемо.

Ми прагнемо мати сильну, єдину, незалежну, демократичну Європейську Україну. Але без Єдиної Православної Церкви ми ніколи цього не досягнемо. Коли буде церква єдина і сильна, то ми побачимо, що і Українська держава стане ще більш успішною.

Щоб ми всі як єдиний український народ, єдина українська нація разом славили Бога і служили інтересам українського народу, інтересам нашої Української держави. Бо та церква, яка називає себе українською, насправді за суттю вона не є українською. Чому? Бо якщо релігійний центр знаходиться в країні-агресора, то відповідно та церква не може відстоювати українські інтереси. Вона завжди буде знаходитися під духовним, фінансовим та територіальним впливом іноземного центру.

Зараз є дуже багато протидії з боку не тільки Російської православної церкви, але й загалом з боку Російської держави. Тому що Російська держава і російська церква невід’ємно поєднані між собою. Ми не можемо говорити окремо про Російську Православну церкву, не згадуючи про те, що це є вплив Російської імперської держави.

Людина, яка спілкується мовою іншого народу, менталітетом того народу і думає, це роз’єднує наш народ.

В кожній православній церкві є навіть більшість ієрархів, які підтримують автокефалію Української православної церкви, але їм потрібен час, щоб згуртуватися, щоб абсолютна більшість ієрархів висловилась позитивно. Так як в Україні є багато парафій, які прагнуть доєднатися, вони дозрівають так само, і в багатьох інших помісних православних церквах цей процес приведе до того, що поступово, крок за кроком церква за церквою буде і надалі долучатися до визнання нашого автокефального статусу, і все ж таки буде визнана ними. Це незворотній процес.

Ми зацікавлені в тому, щоб Українська держава і Українська Церква були єдиними і сильними. Бо це тісно пов’язано. Якщо не буде Української Держави, то відповідно не буде Української Церкви.

Братство Святого Архістратига Михаїла при Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) робило, робить і робитимете з Божою допомогою все корисне для становлення нас як українського народу, як єдиної нації.

Свідомі люди є у кожному населеному пункті України, і завдання представництв Братства та жінок мироносиць – познайомити їх між собою, дати можливість обмінятися досвідом та ідеями.

Для успішного існування представництв Братства, пропонуємо створювати територіальні громади, районні або мікрорайонні ОСН (органи самоорганізації населення). Це дає змогу релігійній громаді (за згодою ОСН), яка ще не має своєї Церкви, безкоштовно використовувати приміщення комунальної власності для проведення служб та зборів на підконтрольній ОСН території.  Також, легше получити земельну ділянку під будівництво Храму.

Все має бути просто. Якщо ми запровадимо таку традицію, то дуже швидко в нас буде ставати на міцну духовно-моральну основу. Наша Рідна Українська Православна Церква (ПЦУ) має ставати нашим духовно-моральним авторитетом і в цьому випадку все життя народу буде ставати на свою правильну духовно-моральну основу.

Ми впевнені, що кожен хто долучиться до Братства має право розраховувати на нагороду найперше від Бога, бо ми долучаємося до Божої справи, а по-друге, найкращою нагородою буде спільно побудоване нами краще життя, бо все що є найдорожчим у цьому світі є насправді безкоштовним: це дружба, братерство, добре слово, взаємодопомога, справедливість, тощо. Так, це не буде тут і зараз, це прийде з часом, якщо ми у своєму прагненні будемо чесними і щирими. Все інше буде, як додаток і він буде обов’язково, бо насправді все в цьому світі є досить простим. Головне, це просте, просто потрібно робити щоденно і дотримуватись. Якщо кожен з нас буде чесним, справедливим і ввічливим, то насправді більше і нічого не потрібно для заможного і щасливого життя.

Прагнення для об’єднання однодумців релігійних, громадських та політичних організацій національного та духовно – патріотичного напрямку створить духовно сильну державу. Для досягнення національних цілей нам потрібна національна єдність.

Томос– лише початок великого шляху якісної зміни православ’я в Україні.

Відтак нині потрібно зробити відповідну роботу із демосковизації православ’я в Україні,  а саме «повернення» українцям їхньої церковної історії, традиції, базових підходів до формування еклезіологічних (церковних)  засад  функціонування  Церкви.

Всі  небайдужі до цієї проблеми повинні об’єднуватися у своїй протидії російським фальсифікаціям історії та звернути особливу увагу на найбільш ефективні напрями донесення правдивої інформації про православ’я в Україні до населення, подолання «малоросійства» та формування  української  національної  свідомості.

       Йдеться про:

донесення до членів православних громад як правдивої історії православ’я  в  Україні,  так і досвіду становлення інших помісних Церков (просвітницька діяльність ЗМІ, лекції, акції тощо);

створення документальних і художніх фільмів з історії Українського православ’я,  життєвого шляху окремих діячів Українського православ’я;

організацію виступів експертів у ЗМІ, та, що важливо, безпосередньо перед  громадами;

формування і тиражування роздаткового матеріалу, у т.ч. й у вигляді листівок,  схем  тощо;

написання  богословських,  наукових та науково-популярних статей, книг,  історичних  розвідок;

формування  Інтернет  ресурсів,  лекційних груп, проведення бесід тощо.

Успіх  у  міжправославному визнанні Української Православної Церкви можуть забезпечити лише ті складові, які започаткують процес об’єднання «знизу» (на рівні пересічних вірян – осередків Братства) і швидке кількісне  зменшення  парафій  Московського  патріархату  в  Україні.

Це процес складний і вимагає наявності і відповідних ресурсів (людських  й  матеріальних).

Реалізація  нашого спільного Проекту “Шлях духовного єднання змінить  країну,  отримає  перспективу розвитку як у містах, так і селах, та  прискорить  утвердження  Української Православної  Церкви (ПЦУ).

Наше Братство та жінки-мироносиці відкриті серцями до співпраці на благо  Українського  народу!

Нагорода  кожному  подвижнику  Христовому  в  кінці  земного  шляху – вічна Небесна  слава  в  Царстві  Божому.

За Вас та Ваших дітей буде звершуватися молитва. І Господь Христос, дізнавшись про це, зішле Вам своє благословення. І справи підуть, і здоров’я буде, і Божа благодать не покине Вас во віки віків.  Амінь!

Христос посеред нас!

Сподіваємося, що незабаром сконтактувати з нами можна буде в кожному місті.

Пропозиції  та  зауваження  просимо надсилати  на  адресу  електронної скриньки  з  поміткою ’’Проект’’ : bratstvoupz@ukr.net

 

Наші контакти:

Facebook: https://www.facebook.com/groups/bratstvoarhmyhaila/

www.bratstvo.org.ua

 

Хто має бажання здійснити добровільну пожертву, може зробити це на картку Приват Банку: 5168 7456 0133 9267

 

Голова Братства

Святого Архістратига Михаїла

Української Православної Церкви (ПЦУ)

Микола Боклан 

Залишити відповідь