День хрещення Русі-України – одне з найважливіших державних і церковних свят, яке нагадує про подію, що змінила хід історії Київської Русі.
Після переходу ПЦУ на новий церковний календар його відзначають у нову дату – 15 липня.
Для українців ця дата нагадує про понад тисячолітню історію України, її державні традиції та особливу роль Києва як духовного й історичного центру країни.
На думку істориків, прийняття християнства стало однією з ключових подій в історії Київської Русі. Воно зміцнило її авторитет на міжнародній арені та допомогло налагодити тісніші зв’язки з Візантією та іншими європейськими державами. Крім того, Хрещення Русі свідчить про те, що християнська традиція на українських землях існує вже понад тисячу років, коли на території сучасної Москви ще не було міста.
З молитвою за Україну та український народ, Братство святого Архистратига Михаїла
ЗВЕРНЕННЯ БРАТСТВА СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА ЩОДО НАСЛІДКІВ МАСШТАБНОЇ НІЧНОЇ РОСІЙСЬКОЇ АТАКИ НА КИЇВ ТА КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКУ ЛАВРУ
Братство святого Архистратига Михаїла з глибоким болем і тривогою сприйняло звістку про наслідки чергової масштабної нічної атаки російських військ на столицю України, внаслідок якої постраждали житлові квартали, об’єкти цивільної інфраструктури та територія Києво-Печерської Лаври — однієї з найдавніших і найшанованіших святинь українського народу, визначної пам’ятки світового значення та невід’ємної складової духовної й культурної спадщини людства.
Висловлюємо щирі співчуття всім постраждалим від цього жорстокого удару, родинам загиблих та всім, чиє життя було зруйноване або скалічене війною. Підносимо свої молитви за якнайшвидше одужання поранених, за втіху скорботних і зміцнення тих, хто щоденно несе тягар випробувань воєнного часу.
Особливу вдячність висловлюємо братії Києво-Печерської Лаври, духовенству, працівникам заповідника, рятувальникам, пожежникам та всім, хто в критичний момент проявив мужність, самовідданість і відповідальність, доклавши всіх зусиль для порятунку людей, евакуації святинь, стародавніх ікон, богослужбових предметів та інших безцінних пам’яток духовної спадщини.
Києво-Печерська Лавра є не лише місцем молитви для мільйонів вірян. Це жива пам’ять нашого народу, свідчення багатовікової історії України, осередок духовності, культури, освіти та державотворення. Кожне пошкодження, завдане цій святині, є болючою втратою для всього українського суспільства та викликом для міжнародної спільноти, покликаної стояти на сторожі збереження світової культурної спадщини.
Підтримуємо заклик представників ПЦУ та теж закликаємо представників інших церков і релігійних організацій, міжнародні гуманітарні та культурні інституції, науковців, діячів культури й усіх людей доброї волі об’єднати зусилля задля захисту духовної та культурної спадщини України. Руйнування святинь не повинно ставати звичним явищем війни, а злочини проти культурних і духовних цінностей мають отримувати належну міжнародну оцінку та правову відповідальність.
Ми також звертаємося до всіх наших співвітчизників із проханням зберігати єдність, взаємну підтримку та людяність. У найтемніші часи саме віра, солідарність і готовність служити ближньому допомагають вистояти та зберегти те, що становить основу нашої національної ідентичності.
Братство святого Архистратига Михаїла підносить молитви за Україну, за її Захисників і Захисниць, за місто Київ, за всіх постраждалих від російської агресії та за збереження святинь Києво-Печерської Лаври.
Віримо, що Господь зміцнить український народ, дарує справедливий мир нашій державі, а заступництво святого Архистратига Михаїла — небесного покровителя Києва та оборонця добра — допоможе нам подолати всі випробування.
Нехай пам’ять про пережите стане для нас не джерелом відчаю, а закликом до відповідальності, єдності та незламності духу.
З молитвою за Україну та український народ, Братство святого Архистратига Михаїла
ЗВЕРНЕННЯ ЄПИСКОПА АВРААМІЯ ЩОДО ПОДІЙ У КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКІЙ ЛАВРІ ВНАСЛІДОК МАСШТАБНОЇ НІЧНОЇ російської АТАКИ НА КИЇВ
У ніч на сьогодні столиця України зазнала однієї з наймасштабніших атак за останній час. Внаслідок масованого повітряного удару постраждали житлові квартали, об’єкти цивільної інфраструктури, а також територія Києво-Печерської Лаври – унікальної духовної, історичної та культурної святині України, яка протягом багатьох століть залишається одним із головних центрів православного життя та невід’ємною частиною світової культурної спадщини.
У перші години після надзвичайної події ми не мали можливості оперативно оприлюднити офіційне повідомлення. Уся моя увага братії, духовенства, працівників та відповідних служб була зосереджена на невідкладних заходах із захисту святинь та забезпечення їхньої безпеки. Передусім було організовано термінову евакуацію святині і богослужбових предметів, стародавніх ікон, антимінсів та інших святинь, які становлять не лише церковну, але й національну та загальнолюдську цінність.
Завдяки злагодженим діям братії лаври, усіх причетних, а також самовідданій праці рятувальників і пожежних підрозділів, вдалося мінімізувати загрози для людей та зберегти святині. На цей час триває ліквідація наслідків атаки, здійснюється оцінка завданих пошкоджень та проводиться фіксація всіх обставин події.
Сьогодні ми можемо офіційно повідомити, що Києво-Печерська Лавра, яка є не лише національною святинею українського народу, але й визначною пам’яткою світового значення, опинилася серед об’єктів, які зазнали впливу цієї масштабної атаки. Кожне пошкодження, завдане такому місцю, є болісною втратою не лише для віруючих, але й для всіх людей, які усвідомлюють значення духовної, культурної та історичної спадщини для майбутніх поколінь.
Закликаємо міжнародну спільноту, представників релігійних організацій, культурних інституцій та всіх людей доброї волі звернути увагу на необхідність захисту духовної та культурної спадщини України в умовах триваючої війни. Збереження таких святинь є спільною відповідальністю перед історією, сучасністю та майбутніми поколіннями.
Просимо всіх небайдужих піднести молитви за перемогу та мир в Україні, за Київ, за всіх постраждалих від цієї атаки, а також за збереження святинь Києво-Печерської Лаври. Віримо, що навіть у найважчі часи духовна спадщина, віра та єдність народу залишаються тими основами, які неможливо зруйнувати жодною силою.
Ми продовжуватимемо інформувати громадськість про стан святинь та результати обстеження пошкоджень. Дякуємо всім за підтримку, співчуття та молитви.
Щороку через 50 днів після Великодня християни святкують Трійцю — день, присвячений трьом іпостасям Господа. Оскільки дата свята залежить від місячного календаря, вона щороку змінюється. В українській традиції це свято також відоме як П’ятдесятниця або Зелені свята і пов’язане з багатьма народними обрядами та звичаями.
Коли Трійця 2026 року
Трійця — одне з найважливіших християнських свят. Воно вшановує подію, описану у Біблії: після воскресіння Ісус привів учнів на гору, і на них зійшов Святий Дух, даруючи силу проповідувати. Саме тоді людство через апостолів побачило Бога в трьох іпостасях.
Обчислити дату Трійці просто: додаємо 50 днів до Великодня. У православних українців Великдень 2026 року припадає на 12 квітня, тому Трійця святкуватиметься 31 травня. Для католиків Великдень на тиждень раніше, 5 квітня, тож їхня Трійця припадає на 24 травня. Цього року православне Зелене свято настає досить рано — майже в кінці весни, а не влітку, як зазвичай.
Як святкують Трійцю в Україні
В Україні Трійця є державним святом, тож понеділок 1 червня 2026 року мав би бути вихідним. Проте під час воєнного стану ця норма не діє.
За народними звичаями, Трійця знаменує початок Русального тижня. Дівчата вбиралися в костюми русалок, плели вінки, грали в обрядові ігри та ворожили на суджених. У сам день свята українці йшли до церкви, освячували трави, зелень і польові квіти, а ввечері збиралися всією родиною за святковим столом. Молодь часто використовувала це свято для сватання та знайомств.
Церковні заборони на Трійцю схожі на інші великі свята: не можна важко працювати, сваритися, вживати алкоголь, скупитися чи бажати зла. Народні повір’я додавали ще одне: купатися в річці цього дня не варто, інакше русалки можуть затягнути на дно.
«Щодо схизматичної діяльності нечисленної групи осіб, які безпідставно використовують найменування Української Православної Церкви Київського Патріархату»
Текст схвалений на Синодальному засіданні 11 травня 2026 р.
Від імені Священного Синоду Православної Церкви України Секретаріат Синоду публічно сповіщає всіх, кого це може стосуватися, що на підставі рішення Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату від 15 грудня 2018 р. та Об’єднавчого Собору в Святій Софії 15 грудня 2018 р., УПЦ Київського Патріархату від зазначеного моменту припинила окреме існування як юрисдикція та релігійне об’єднання, бо цілком і повністю увійшла до складу Православної Церкви України.
Назви «Українська Православна Церква Київський Патріархат», «Київська Патріархія» та похідні від них офіційно державою закріплені за Київською Митрополією УПЦ (ПЦУ), як єдиним універсальним правонаступником релігійного об’єднання УПЦ КП. Використання цих назв без дозволу є порушенням закону.
Діяльність нечисленної групи осіб, яка після упокоєння Святійшого Патріарха Філарета безпідставно і самоуправно оголошує себе «Українською Православною Церквою Київського Патріархату», насправді є невдалою спробою маргінальної групи породити схизму, за чим ясно видно російські інтереси та впливи. Ця група налічує всього декілька осіб, більша частина з яких перебуває поза межами України. Вона не є релігійною організацією, а лише використовує церковні символи та назви у власних інтересах.
Намагаючись надати якесь значення власним діям, ця група прагне залучати до себе подібних до них схизматиків з інших країн, зокрема з Греції, Чехії та інших. Ані до справжніх потреб православних українців закордоном, ані до блага Церкви в Україні такі дії не мають жодного стосунку. Тому Священний Синод категорично засуджує та відкидає їх.
Священний Синод знову, як вже раніше не один раз це робив, категорично заявляє, що особи з числа цієї групи, які видають себе або у майбутньому видаватимуть себе за «єпископів УПЦ Київського Патріархату» – не були і не є єпископами. Вони не належать до ієрархів Православної Церкви України, а їхні самопроголошені титули та звання Православна Церква України ніколи не визнавала і не визнає.
За канонічні злочини Священний Синод на своєму засіданні 11 травня 2026 р. позбавив сану раніше заборонених у священнослужінні осіб – монахів Никодима Кобзаря, який іменує себе «патріархом», Михаїла Ковалюка та Никона Граблюка, які називають себе «митрополитами». Ці особи ніколи не були єпископами, а тепер втратили і сан священника, який колись мали. Такі самі канонічні покарання можуть бути застосовані до всіх священнослужителів, які будуть підтримувати схизматичну діяльність зазначеної групи, про що Священний Синод публічно попереджає.
Одночасно засвідчуємо радість з приводу того, що, виконуючи настанову спочилого Патріарха Філарета шукати єдності та миру, близько 20 громад і кліриків, які раніше не мали спілкування з ПЦУ, тобто переважна більшість, вже відновили його. Синод закликає тих, хто ще не примирився з Помісною Церквою – зробити це, на ділі засвідчивши свою любов до Бога і до України.
